Ні для кого не сподівано, та абсолютно спонтанно ми з Лєною вирушили на цей відомий для багатьох фестиваль. Їхали ми трохи пізніше, ніж в день заїзду, а тому були певні труднощі з доставкою до табіру, втім, ми з ними нормально справились. Ще однією проблемою була відсутність намету, але тут допоміг Румата з Еспади та хлопці з Путівля, за що їм і дякуємо.
Щодо власне фестивалю, то на мою думку, основним недоліком цього року, була значно менша ніж раніше кількість учасників, а все інше було як завжди. Особисто я, як завжди, намагалась влізти всюди, де встигала, а це були бугурти, жіночий "щит-меч" та історичний тріатлон.
Варто сказати, що турніри, цього року, в т. ч. і жіночий були менш потужними ніж раніше. Доречі можна привітати Лєну з бойовим хрещенням та першою перемогою.
А загалом, я шкодую лише про те, що наш клуб не зміг виїхати нормальним складом, було досить незвично та незручно.
__________________
Б"є життя через край... В голову.
Врождённая Олина скромность :-) не позволила ей написать о том, что она победила в женском турнире. Так что, думаю, несмотря на то, что он был "менш потужним ніж раніше", можно её с этим поздравить. Лену, кстати, тоже. Если мне не изменяет память, для неё это не просто первый выездной, а вообще самый первый турнир в её жизни.