Я при фарбуванні користуюся цим
, правда домотканий льон у мене не всі фарбники беруть, а для шерсті навіть не обов"язково дотримуватись всіх описаних тонкощів (і так добре виходить).
Народ! я тут кое-что откопала, правда, упор идет на шерсть, но почитать интересно... с литературой, потому что набрано лично мной из методички. Копирайт принадлежит худ. музею. (Иванишиной Тане)
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Фарбування рослинними барвниками було широко відомо ще нашим пращурам. Чотири тисячі років до нашої ери в Китаї та Індії застосовували барвники рослинного походження.
Технологія фарбування рослинними барвниками існувала і на Гуцульщині. Не маючи наукових знань, народні майстри та майстрині використовували практичні вміння, набуті віковим досвідом. Ще у XVIII-XIX столітті відомі ткані речі, для виготовлення яких використовувались фарбовані нитки. Барвники виготовляли з різноманітного рослинного матеріалу, на який багатий Подільський край: кора та листя дикої яблуні; стебла, квіти та насіння звіробою, зелене лушпиння грецького горіха, лушпиння цибулі та інші. Розмаїття відтінків майстри отримували різними способами: для фарбування використовувалась не тільки біла, а сіра, кремова вовна; для закріплення барвників існували різні способи протравлювання. В якості протрав застосовували розсіл квашеної капусти, огірків, дзер (сироватка). Забарвлення закріплювали також витримуванням у джерельній воді або висвітлюванням на сонці. Такі способи фарбування давали можливість отримати широку гаму відтінків різних кольорів.
Виключно рослинними барвниками користувалися до другої половини ХІХ століття, до появи дешевих і простих у застосуванні анілінових фарб. Яскраві фабричні барвники незабаром витіснили рослинні барвники м'яких тонів у всіх галузях їх використання.
Проте останнім часом значно зросла цікавість до натуральних барвників і попит на них із кожним роком підвищується, оскільки багато з хімічних барвників є канцерогенними.
Використання натуральних барвників у художників прикладного та декоративного мистецтва є також доречним, особливо в галузях художньої вишивки та художнього ткацтва. Натуральні барвники дають красиві стійкі кольори із широкою гаммою м'яких відтінків. При виконанні творчих робіт це важливо, кожна робота потребує великої кількості кольорів і відтінків, не завжди фабричні текстильні матеріали й барвники дають таку можливість. Тому дуже важливим є відродження та використання забутих технологій фарбування натуральними рослинними барвниками різних волокнистих матеріалів.
Основні запобіжні заходи і правила техніки безпеки
під час проведення фарбування:
а) фарбування слід проводити у добре провітрюваному приміщенні;
б) посуд для виконання фарбування має бути бездоганно чистим, оскільки навіть незначні забруднення можуть привести до зміни відтінку кольору в процесі фарбування;
в) не слід нахилятися над посудом, у якому відбувається фарбування;
г) ні в якому разі не можна куштувати розчин на смак або вдихати пару;
д) обережно поводитися з допоміжними хімічними речовинами: кислотами, солями, лугами та іншими;
е) не можна залишати приладдя без догляду;
є) проводити фарбування слід у спеціальному одязі.
Посуд і допоміжне приладдя
Результати фарбування в деякій мірі залежать від правильного використання посуду і допоміжного приладдя.
В якості допоміжного приладдя використовують газову або електричну плитку для нагрівання розчинів. При цьому треба дотримуватися правил техніки безпеки з електричними або газовими приладами.
Посуд для виготовлення відвару барвника, фарбування. а також для підготовки волокнистих матеріалів до фарбування беруть емальований.
Алюмінієвий, мідний, залізний, чавунний посуд впливає на процес фарбування і може змінювати відтінки кольорів.
Бажано, щоб посуд для фарбування мав покришку, яка буде запобігати виварюванню розчину, зменшення кількості розчину в процесі фарбування може привести до нерівномірного забарвлення.
Посуд для фарбування має бути місткий, щоб розчин повністю покрив матеріал (маса рідини в 20-30 разів повинна перевищувати масу матеріалу).
Для перевертання матеріалу використовують гладку дерев'яну паличку, яка не містить у собі смолистих речовин.
Вода та хімічні речовини, що застосовуються у процесі фарбування рослинними барвниками
1). Вода. Природна вода може мати різний ступінь жорсткості, ще зумовлено наявністю в ній різних солей металів (кальцію, магнію, заліза, марганцю, міді та інших).
Якість води може впливати на рівномірність та міцність забарвлення, витрати барвників та інших допоміжних речовин. У жорсткій воді присутні солі металів, які можуть взаємодіяти з барвником, а це може привести до зміни відтінку кольору забарвлення.
Тому вода повинна бути м'якою, для цього жорстку воду кип'ятять або використовують дощову (снігову) воду, можна додавати кальциновану соду, якщо це передбачено в процесі фарбування.
2). Солі металів-галуни.
Солі алюмінію – алюмокалієві галуни.
K Al(SO4)•12H2O використовується для протравлювання, надає матеріалам світлих, чистих тонів: жовтих, лимонних, світло-коричневих.
Солі міді та хрому:
Сірчанокисла мідь (мідний купорос, синій купорос) Cu SO4•5H2O;
Калій біхромат (калій двохромокислий, хромпік калієвий) K2Cr2O7;
Натрій біхромат (натрій двохромокислий, хромпік натрієвий) Na2Cr2O7.
Солі міді та хрому використовуються для протравлювання вовни, надають матеріалам густих тонів кольору бронзи, старого золота, гірчичного, коричневого.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Солі заліза.
Сірчанокисле залізо (залізний купорос, зелений купорос) Fe SO4•7H2O.
Для протравлювання вовни, надає матеріалам сірих, темно-коричневих, горіхових кольорів.
3). Органічні кислоти.
Оцтова кислота СН3СООН
Щавелєва кислота НООС-СООН
Мурашина кислота НСООН
Органічні кислоти використовують для протравлювання вовни, натурального шовку, капрону.
4). Луги.
Бікарбонат натрію (гідрокарбонат натрію, вуглекислий натрій «сода харчова») – NaHCO3 використовують для протравлювання бавовняних, віскозних, лляних матеріалів.
Рослинний матеріал
Рослини, які ростуть на Україні, містять в основному зелені речовини – хлорофіл, а також жовті, коричневі речовини – ксантофіл, каротин та інші. Ці речовини називають пігментами – це складні органічні сполуки, забарвлюючі речовини рослин, які знаходяться в різних її частинах. Тобто природні барвники можна добути з коріння або ще й стебел, кори або листя, квіток або плодів рослин. Хімічний склад рослин значною мірою залежить від віку рослини, місця вирощування, складу грунту, погодних умов у період вегетації, а також від часу збирання.
Рослини необхідно збирати в ясну погоду, краще в першій половині дня, треба стежити, щоб до зібраного матеріалу не потрапили інші рослини.
Квіти і надземні частини рослин збирають у період цвітіння. Вихід сировини після висушування становить 20-30%.
Листя збирають у першій половині літа. Вихід сировини – 30-35%.
Коріння рослин збирають весною та восени. Викопане коріння миють і висушують. Вихід сировини – 20-60%.
Плоди і ягоди збирають при сухій погоді в тому вигляді, в якому вони потребуються для фарбування: у дозрілому або недозрілому стані.
Кору збирають у кінці весни й на початку літа (квітень-травень). В цей період кора легко відділяється від стовбура і містить найбільшу кількість забарвлюючих речовин. Кору цінних дерев збирають на лісозаготівлях (дуб). Вихід сировини – 40-50%.
Якщо потрібно засушити рослини, то робити це слід у притіненому сухому місці за температури 25-40о С.
Чим менша тривалість сушіння, тим краще зберігаються фарбувальні властивості рослин.
Після висушування рослини мають мати натуральний відтінок кольору, ті рослини, що не зберегли цей відтінок, непридатні для фарбування.
Зберігати рослинну сировину потрібно у полотняних мішках, або у скляному посуді. Сухі рослини зберігають не більше року, тому що вони втрачають свої фарбувальні властивості при довготривалому зберіганні.
Виготовлення фарбувального розчину
Рослинний матеріал перед виготовленням фарбувального розчину ретельно подрібнюють, частинки мають бути не менше 4-5 мм.
Фарбувальний розчин можна готувати різними методами:
1) Рослинний матеріал попередньо замочують протягом доби в м'якій холодній воді.
Після цього рослини кип'ятять у тій самій воді протягом 15-20 хв. На 100 г. рослин потрібно 1-2 л. води. Відвар проціджують у посуд для фарбування. Для повного виділення фарби з рослин їх кип'ятять ще 15-20 хв. у 1-2 л. води. Перший відвар змішують із другим і отримують готовий розчин для фарбування.
2) Рослинний матеріал замочують протягом доби в м'якій холодній воді і кип'ятять у тій самій воді 1-2 години, гарячий відвар проціджують крізь рідку тканину або сито й охолоджують. Для більш інтенсивної дії барвника відвару іноді дають прокиснути.
3) Якщо виготовляють відвар із свіжого рослинного матеріалу, його також заливають м'якою холодною водою (на 100 г. рослин беруть 1-1,5 л. води) і кип'ятять на малому вогні 1-1,5 години. Після відвар проціджують. Для виготовлення відвару зі свіжих плодів можна скористатися соковаркою (бузина, горобина, чорниці). Отриманий сік змішують із водою у співвідношенні 1:2 або 1:3 і цей розчин використовують для фарбування.
Отримані розчини можна зберігати досить довго, якщо це необхідно. Для цього гарячий розчин заливають у стерилізовані банки і закатують металевими кришками. Зберігають в темному місці.
Підготовка текстильних матеріалів до фарбування
Щоб мати рівномірний гарний відтінок при фарбуванні, текстильний матеріал (волокно, пряжу, тканину, трикотаж) необхідно старанно очистити. Текстильні матеріали не повинні мати різних природних і технологічних домішок, замаслювачів, випадкових забруднень, повинні легко й добре змочуватись водою.
Наявність домішок і забруднень на текстильному матеріалі приведе до нестійкого й нерівномірного забарвлення.
Найпростіший спосіб підготувати текстильний матеріал до фарбування – це прання. Для прання 1 кг. матеріалу беруть приблизно 1 кусок господарського мила, подрібнюють і розчиняють у невеликій кількості гарячої води. Миючий розчин виливають у теплу воду і збивають у піну. В цій воді перуть матеріал, злегка віджимаючи й перегортаючи його. Викручувати не можна, бо пряжа може збитися, а на тканині можуть утворюватися складки, які не завжди можна розправити після фарбування. Мильний розчин міняють 2-3 рази. Він має бути теплий, бо в гарячій воді матеріал може потемніти. Як показує досвід, синтетичні миючі засоби використовувати небажано, бо вони змінюють відтінок кольору. Бавовняна пряжа або тканина гірше піддається фарбуванню рослинними барвниками, ніж вовняна, тому перед фарбуванням її потрібно прокип'ятити в мильно-содовому розчині протягом 1 години. Для мильно-содового розчину на 1 л. м'якої води беруть 6-8 г. господарського мила, повністю його розчиняють, а потім додають пральну соду. При кип'ятінні треба стежити, щоб розчин повністю вкривав матеріал (на 100 г. матеріалу беруть 2-3 л. розчину).
Після прання або кип'ятіння матеріал 2-3 рази прополіскують у теплій воді, щоб не лишалося мила, яке заважатиме рівномірному забарвленню.
Для підготовки текстильних матеріалів можна використати у випадку необхідності і спеціальні підготовчі операції: для бавовняних і лляних матеріалів – вибілювання, мерсеризацію, для вовняних – карбонізацію, заварювання, вибілювання та інші.
Після прання або інших підготовчих операцій текстильний матеріал висушувати необов'язково. Матеріал занурюють у фарбувальну ванну мокрим, при зануренні сухого матеріалу буде нерівномірне плямисте забарвлення. Якщо матеріал сухий, його перед фарбуванням потрібно замочити у воді. Для всіх матеріалів час замочування становить 10-15 хв., для капрону – 30-40 хвилин.
Протравлення (закріплення) рослинних барвників
Більшість забарвлюючих речовин, що містяться в рослинах, потребують для міцнішого з'єднання їх із волокном протравлювання солями різних металів, головним чином, алюмінію, міді, заліза, хрому й олова. Солі цих металів добре поглинаються текстильними волокнами з водних розчинів і в процесі фарбування, з'єднуючись із барвниками, утворюють на волокнах міцні кольорові сполуки, що називають лаками. Процес з'єднання солей металів із текстильними волокнами під час фарбування називається протравлюванням, а солі металів – протравами. Протрави, крім того, змінюють кольори й відтінки забарвлень, що дає можливість отримати на одному й тому самому розчині барвника ширшу гаму кольорів.
Протравлювання надає пофарбованому матеріалу значно більшої стійкості до мокрих обробок та світла.
У разі використання концентрованого розчину барвника з меншою кількістю протрави забарвлення матиме світлі відтінки, із більшою – темні. Коли ж матеріал фарбувати у слабкому відварі, збільшення кількості протрави надає темнішого кольору.
Якщо матеріал отримали надто темний, його слід прокип'ятити у мильно-содовому розчині (мила 5 г/л і соди 1 г/л) на легкому вогні до отримання світлішого відтінку й забарвлення.
Для протравлювання 100 г матеріалу на 2-3 л. води беруть близько 4 г галуну, або 1 г мідного купоросу, або 0,5 г залізного купоросу, або 1 г хрому.
Протравлювання галунами дає можливість одержати світлі, чисті відтінки жовтого й бежевого кольорів. Мідний купорос допомагає одержати жовті, різні зелені й коричневі відтінки. Залізний купорос – сірі, сірувато-коричнювато-зелені, а також червоно-коричневі відтінки. Винна кислота – бежеві, світло-коричневі відтінки.
Існують 3 способи протравлювання:
1. Попереднє протравлювання. Хімічні речовини розчиняють у воді. Розчин підігрівають до 40о С, кладуть у нього промитий мокрий матеріал і поступово доводять до кипіння і кип'ятять протягом 15-20 хвилин, час від часу помішуючи. Після цього матеріал виймають і не віджимаючи занурюють у холодний розчин барвника, поступово доводять до кипіння і кип'ятять протягом 45-60 хвилин. Після фарбування фарбувальну ванну охолоджують, матеріал виймають і промивають у теплій воді (40-45о С), перуть у мильному розчині і знов промивають теплою й холодною водою.
Розчин протрави можна використовувати для обробки наступної партії матеріалу.
Рецепти протравлювання матеріалу, в процентах від маси матеріалу:
а) Алюмінієві галуни – 15, мурашина кислота 87% - на – 5.
б) Мідний купорос – 10. Мурашина кислота 87% - на – 5.
в) Залізний купорос – 8, мурашина кислота 87% - на – 5.
г) Хромпік калієвий або натрієвий – 3, мурашина кислота 87% - на – 2.
д) Хлористий барій – 5, оцтовокислий натрій – 5.
2. Одночасне протравлювання й фарбування. Це найзручніший і найпоширеніший спосіб. Спочатку у відварі барвника розчиняють закріплювачі, ретельно перемішуючи. В утворений розчин занурюють матеріал, постійно його перегортаючи, розчин доводять до кипіння. Кип'ятять 45-60 хвилин. Кипіння має бути легким. Після цього матеріал промивають теплою водою, перуть у мильному розчині й знову промивають теплою і холодною водою.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
3. Наступне протравлювання. Матеріал фарбують у розчині барвника протягом 1 години. Після цього матеріал виймають, ванну охолоджують до 40-45о С, вводять розчин кислоти або протрави й занурюють матеріал.
Поступово доводять до кипіння і кип'ятять протягом 30 хвилин. Після протравлювання пряжу виймають, промивають теплою водою, перуть у мильному розчині й знову промивають теплою й холодною водою.
Натуральними рослинними барвниками, як було зазначено, можна зафарбовувати вовну, натуральний шовк, капрон, бавовну, льон. Найкраще з цих текстильних матеріалів піддаються рослинному фарбуванню вовна, натуральний шовк і капрон. Погано забарвлюється бавовна, особливо льон. Отже, протравлювання особливо важливе для фарбування бавовняних та лляних текстильних матеріалів. Їх треба кип'ятити довше (протягом 3 годин – лляні матеріали), вводити у фарбувальний розчин луг (кальциновану соду).
Насичені кольори на цих матеріалах отримати важко, але кольори пофарбування можна зробити більш інтенсивними, якщо приготувати більш концентрований фарбувальний розчин або використовувати кількаразове фарбування. Для цього матеріал після фарбування висушують не споліскуючи, потім знову фарбують у тому ж розчині. Так можна зробити кілька разів до одержання потрібного відтінку.
Існують і інші речовини для закріплення рослинних барвників: сіль, оцет, розсіл квашеної капусти, розсіл огірків, лужний розчин із березового попелу.
Для виготовлення лугу з березового попелу беруть велику кількість попелу і малу кількість кип'яченої води (100:1), перемішують. Коли вода вистигне, прозорий розчин зливають в інший посуд. Луг готовий.
Є також народні способи протравлювання:
→ протравлювання над водяною парою;
→ запарювання у печі, для цього мокрий пофарбований матеріал завертають у мішковину і витримують у теплій печі;
→ закріплення світлих відтінків можна робити висвітлюванням мокрого пофарбованого матеріалу на сонці.
Якщо фарба погано закріпилася, матеріал можна додатково прополоскати в міцному гарячому відварі ягід ялівцю.
Способи фарбування рослинними барвниками
Дуб (кора, жолуді).
Отримання відвару на 100 г. матеріалу. 250 г. сухої дубової кори залити 7 л. м'якої води холодної, дати вистоятися 1-2 години, а потім кип'ятити на малому вогні протягом 2 годин, далі залишити на 10-12 годин для відстоювання. Розчин відцідити. Якщо об'єм розчину менший за 4 л., відціджену кору промити 1-1,5 л. води і другий розчин змішати з першим.
Кремовий з рожевим відтінком. На 100 г. вовни або капрону, натурального шовку, бавовни – 4 л. відвару барвника. Відвар нагріти (40-45оС), опустити в нього матеріал. Ванну повільно, протягом 20-30 хвилин, нагрівати до кипіння. Фарбувати за легкого кипіння 1,5 години і ще 20-30 хвилин у вистигаючій ванні.
Кремовий з жовтим відтінком. На 100 г. вовни, капрону – 4 л. відвару барвника, 15г. алюмінієвих галунів, 50 мл. 9%-го оцту.
Відвар нагріти, (40-45оС), занурити матеріал і фарбувати за цієї самої температури протягом 10-15 звилин. У ванну влити розчини протравлювача й кислоти і повільно, протягом 20-30 хвилин, нагрівати до кипіння. Фарбувати 1,5 години.
Натуральний шовк за цим рецептом дістає гарний червоно-коричневий колір.
Гірчичний. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника, 10 г. мідного купоросу, 5 мл. 87%-ї мурашиної кислоти або 50 мл. 9%-го оцту. Фарбування з попереднім протравлюванням мідним купоросом.
Мідний купорос розчинити у 5 л. теплої води, влити розчин кислоти і ванну нагріти (40-45оС). Занурити матеріал і повільно нагріти до кипіння. Протравлювати 1,5 години за легкого кипіння. Після матеріал, не віджимаючи, перекласти у підігрітий до 40-45оС відвар барвника. Ванну повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння Фарбувати 1 годину і 20-30 хвилин у вистигаючій ванні.
За цим рецептом натуральний шовк, капрон дістає кремовий колір.
Якщо фарбувати вовну з подальшим протравлюванням мідним купоросом, отримаємо темно-гірчичний колір.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Темно-оливковий. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника, 12 г. мідного купоросу, 5 мл. 87%-ї мурашиної кислоти або льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9% оцту.
Відвар барвника нагріти (40-45оС), матеріал фарбувати за цієї температури 10-15 хвилин. Потім улити розчин мідного купоросу й кислоти й повільно 20-30 хвилин нагрівати ванну. Фарбувати 1,5 години і це 20-30 хвилин – у вистигаючій ванні.
За цим рецептом капрон буде мати колір старого золота, а натуральний шовк отримає червоно-коричневий колір.
Сіро-кремовий. На 100 г. вовни або капрону – 4 л. відвару барвника, 8г. залізного купоросу, 5 мл. 87%-ї мурашиної кислоти або льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9% оцту. Фарбування проводять аналогічно одержанню гірчичного кольору, з попереднім протравлюванням залізним купоросом.
За цим рецептом натуральний шовк отримає сіро-фіолетовий колір.
Сіро-коричневий. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника, 10г. залізного купоросу, 5 мл. мурашиної кислоти оцтової, або 50 мл. 9% оцту. Фарбування проводять аналогічно одержанню темно-оливкового кольору з протравлюванням залізним купоросом.
За цим рецептом натуральний шовк одержує сіро-фіолетовий колір, а капрон – сіро-кремовий.
Сіро-фіолетовий. На 100 г. вовни, натурального шовку - 4 л. відвару барвника, 10г. залізного купоросу, 5 мл. 87%-ї мурашиної кислоти або льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9% оцту.
Фарбують із подальшим протравлюванням. Відвар барвника нагріти (40-45оС), занурити матеріал, ванну повільно (20-30 хвилин) нагріти до кипіння. Фарбувати 1,5 години. Після ванну охолодити (50-60оС), влити розчин залізного купоросу й кислоти, повільно нагріти до кипіння. Фарбувати 1 годину.
Отримані забарвлення характеризуються високою світлостійкістю.
Бузина (достиглі ягоди, зібрані в серпні-вересні).
Отримання відвару на 100 г. матеріалу. ; л. банок очищених свіжих плодів бузини залити 7 л. холодної води, кип'ятити на малому вогні 1,5 години. Дати відстоятися й відцідити.
Сірий. Н а100 г. бавовни – 4 л. відвару барвника.
Відвар нагріти (40-45оС), занурити матеріал і повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння. Фарбувати 1,5 години. Якщо під час фарбування додати розчини галунів, мідного або залізного купоросу, сірі кольори будуть мати різні відтінки.
Коричнево-брусничний. На 100 г. вовни, натурального шовку – 4 л. відвару барвника. Фарбувати за попереднім рецептом.
Коричневий. 100 г. капрону – 4 л. барвника. Фарбувати за попереднім рецептом.
Якщо після фарбування ванну охолодити (50-60оС) і ввести розчин алюмінієвих галунів (15 г) або мідного купоросу (10 г.) і 50 мл. 9%-го оцту, отримаємо темно-коричневий колір відповідно з червоним і золотистим відтінком.
Темно-коричневий. На 100 г. вовни і шовку – 4 л. відвару барвника, 10 г. мідного купоросу, 5 мл. 87%-ї мурашиної кислоти або льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9% оцту.
Відвар барвника нагріти (40-45оС), занурити матеріал і повільно (20-30 хвилин) нагріти ванну до кипіння. Фарбувати 1 год. Потім ванну охолодити (50-60оС), влити розчин протрави і кислоти і знову нагріти до кипіння. Фарбувати ще 30 хв.
Якщо замість мідного купоросу влити розчин залізного купоросу, дістанемо темно-коричневий колір із червоним відтінком.
Чорниці (рослини, зібрані до цвітіння. дозрілі ягоди).
Отримання відвару барвника: на 100 г. матеріалу 2 л. свіжих ягід чорниць залити 6 л. холодної м'якої води і кип'ятити на малому вогні 1 годину. Відцідити. Цей відвар можна зберігати, якщо закатати й простерилізувати 10 хвилин.
Світло-бузковий. На 100 г. бавовни – 4 л. відвару барвника. Відвар нагріти (40-45оС), занурити матеріал і повільно (20-30 хвилин) нагріти ванну до кипіння. Фарбувати 1,5 год. Щоб поглибити колір, матеріал сушать, не промиваючи, і повторно фарбують у тому ж розчині. Або після фарбування ванну охолоджують (50-60оС) і вводять розчин залізного (7 г) або мідного (10г) купоросу і фарбують ще 30 хвилин.
Коричнево-ліловий. На 100 г. вовни, натурального шовку – 4 л. барвника. Відвар барвника нагріти (40-45оС), занурити матеріал і повільно (20-30 хвилин) нагріти ванну до кипіння. Фарбувати 1 годину. Якщо після цього вану охолодити(50-60оС) і ввести розчин залізного купоросу (7 г) і 50 мл. 9%-го оцту і фарбувати ще 30 хвилин, дістанемо зелено-коричневий колір.
Чорно-ліловий. На 100 г. капрону – 4 л. відвару барвника. Фарбувати за попереднім рецептом. Подальша обробка залізним купоросом поглиблює колір.
Ялина (шишки, зібрані у серпні і висушені).
750 г. сухих шишок подрібнити, залити 7 л. холодної м'якої води і кип'ятити на легкому вогні протягом 4 годин. Кілька годин відстояти. Відвар злити. Шишки знову залити 1 л. холодної води і промити. Другий відвар змішати з попереднім. Загальний об'єм розчину має бути 4-5 л.
Світло-кремовий. На 100 г вовни, капрону, натурального шовку, віскози, бавовни – 4 л. відвару барвника.
Відвар нагріти (40-45оС), опустити матеріал, довести повільно до кипіння. Фарбувати за легкого кипіння вовну, натуральний шовк – 1 годину, інші матеріали – 1,5 години.
Світлий червонувато-кремовий. На 100 г вовни, натурального шовку, капрону – 4 л барвника, 15 г. алюмінієвих галунів, 5 мл 87%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9%-го оцту.
Відвар барвника нагріти (40-45оС), опустити матеріал і фарбувати при цій температурі 10-15 хвилин. Після цього у ванну влити розчин алюмінієвих галунів і кислоти, повільно нагріти до кипіння.
Фарбувати вовну, натуральний шовк – 1 годину, капрон – 1,5 години, потім ще 20-30 хвилин у вистигаючій ванні.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Світлий червоно-коричневий. На 100 г. вовни або капрону, натурального шовку, бавовни – 4 л. барвника, 10 г. мідного купоросу, 5 мл 87%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9%-го оцту.
Фарбувати за попереднім рецептом.
Темно-гірчичний. На 100 г. вовни – 4 л барвника, 10 мідного купоросу, 5 мл 87%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9%-го оцту.
Для отримання цього кольору вовну спочатку слід протравити у розчині мідного купоросу. Мідний купорос розчинити у 5-6 л. теплої води, ввести розчин кислоти. Ванну нагріти (40-45оС), опустити матеріал. Повільно довести до кипіння. Протравлювати вовну при легкому кипінні 1 год. Після матеріал вийняти і не віджимаючи, опустити у відвар барвника, довести до кипіння. Фарбувати одну годину.
Темно-оливковий (гнилої зелені). На 100 г вовни – 4 л. барвника, 8 г залізного купоросу, 5 мл 87%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9%-го оцту. Опустити матеріал у підігріту (40-45оС) ванну і фарбувати за цієї температури 10-15 зв. Потім увести розчин протрави і кислоти й повільно довести до кипіння. Фарбувати 1 годину.
Звіробій звичайний (стебла з листками, квіти, насіння). 250 г сухих квітів залити 7 л. холодної м'якої води, кип'ятити 2 год. на малому вогні, відстояти 10-12 годин. Після відцідити. Об'єм має становити 4-5 л.
Вишневий. На 100 г. вовни або капрону – 4 л. барвника.
Відвар нагріти (40-45оС), опустити матеріал. Повільно нагріти до кипіння і фарбувати 1 годину і ще 20-30 хвилин у вистигаючій ванні.
Коричневий На 100 г натурального шовку – 4 л. барвника. Фарбувати за попереднім рецептом.
Кремовий. На 100 г. бавовни – 4 л. барвника. Фарбувати за попереднім рецептом.
Темно-бронзовий. На 100 г. вовни – 4 л. барвника, 10 г. мідного купоросу, 5 мл 87%-ї мурашиної кислоти, оцтової або 50 мл. 9%-го оцту. Відвар барвника нагріти (40-45оС), опустити матеріал. Повільно нагріти до кипіння і фарбувати 1,5 години. Потім ванну охолодити (50-60оС), ввести розчин мідного купоросу й кислоти. Знову повільно нагріти до кипіння і фарбувати 30 хвилин, потім ще 20 хвилин у вистигаючій ванні.
За цим рецептом натуральний шовк набуває коричневого кольору, капрон – червоно-коричневоно, бавовна – беежевого з жовтим відтінком.
Червоно-коричневий. На 100 г вовни – 4 л. відвару, 8 г залізного купоросу, 5 мл 87%-ї мурашиної кислоти, оцтової або 50 мл. 9%-го оцту.
Фарбувати аналогічно до попереднього рецепту.
За цим рецептом натуральний шовк – темно-коричневий, капрон – темно-вишневий, бавовна – сіро-кремова.
Тютюн (махорка, тютюн нюхальний тощо). Отримання відвару на 100 г. матеріалу: 250 г. тютюну залити 6 л. гарячої м'якої води і кип'ятити 30 хвилин. Відвар залишити на кілька годин, потім злити.
Золотистий. На 100 г вовни, натурального шовку – 4 л. відвару барвника. Відвар нагріти (40-45оС), опустити матеріал, ванну повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння. Фарбувати 1 годину. Протравлювання алюмінієвими галунами до фарбування, одночасно або після фарбування кольору не змінює.
Лимонно-золотистий. На 100 г. капрону – 4 л. барвника. Фарбувати за попереднім рецептом.
Тютюновий. На 100 г. вовни – 4 л відвару барвника, 10 г. мідного купоросу або залізного купоросу, 5 мл 87%-ї мурашиної кислоти, оцтової або 50 мл. 9%-го оцту.
Фарбування з попереднім протравлюванням мідним купоросом. Розчинити в 5 л. теплої води мідний купорос, влити розчин кислоти й опустити в нього матеріал. Ванну повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння і ще 30 хвилин протравлювати. Після цього не віджимаючи матеріал, опустити його в підігрітий відвар барвника і ванну повільно довести до кипіння, фарбувати 1 годину. Фарбування з одночасним протравлюванням мідного або залізного купоросу дає темно-тютюновий колір.
Гірчичний. На 100 г. натурального шовку – 4 л. відвару барвника, 8 г. залізного купоросу, 5 мл 87%-ї мурашиної кислоти, оцтової або 50 мл. 9%-го оцту. Фарбувати за попереднім рецептом.
Цибуля (лушпиння). Отримання відвару на 100 г. матеріалу. 200 г сухого лушпиння цибулі залити 7 л. холодної м'якої води (попередньо лушпиння добре промити теплою водою), довести до кипіння і кип'ятити 1,5 години. Відвар відстояти і відцідити.
Червоно-коричневий. На 100 г. вовни, капрону, натурального шовку – 4 л. відвару барвника. Відвар нагріти (40-45оС), опустити матеріал, ванну повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння. Фарбувати 1,5 години.
Жовто-коричневий. На 100 г. вовни, капрону, натурального шовку – 4 л відвару барвника і 5 мл льодяної оцтової кислоти або 50 мл. 9%-го оцту. Фарбувати за попереднім рецептом.
Введення у ванну мідного купоросу надає текстильним матеріалам глибоких коричневих кольорів, залізного купоросу – коричнювато-зеленуватих кольорів.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Горобина чорноплідна (відвар або сік свіжих дозрілих плодів). Отримання відвару на 100 г. матеріалу. 4 літрових банки ягід горобини залити 6 л. м'якої води і кип'ятити на малому вогні протягом 1 години. Дати відстоятись і відвар злити. Або ягоди пропустити через соковарку і дістати 2-2,5 л. соку. Сік розвести такою ж кількістю води.
Жовто-коричневий. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника. Відвар нагріти (40-45оС), опустити матеріал, ванну повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння. Фарбувати 1,5 години.
Коричневий. На 100 г. натурального шовку – 4 л. відвару барвника. Фарбувати за попереднім рецептом.
Бордо. На 100 г. капрону – 4 л відвару барвника. Фарбувати за попереднім рецептом. Якщо під час фарбування у ванну ввести кислоту, то у всіх випадках отримують більш темні та насичені кольори.
Грецький горіх (листя, зелене лушпиння). Отримання відвару на 100 г матеріалу. Свіже лушпиння горіха подрібнити на частинки розміром 5-10 мм, залити холодною водою у співвідношенні 1:3 (1 кг лушпиння на 3 л. води), нагріти до кипіння і варити за легкого кипіння 1,5 години. Одержаному відвару дати настоятися і відцідити, він буде глибокого коричневого кольору. Цей відвар можна довго зберігати, якщо залити гарячим у скляну банку і простерилізувати (літрову банку – 10 хв) і закатати. Для отримання світліших кольорів відвар потрібно розводити водою у різних співвідношеннях від 1:1 до 1:10, 1:20 для бежевих відтінків.
Темно-коричневий. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника. Відвар нагріти (40-45оС), опустити матеріал, ванну повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння. Фарбувати 1,5 години. Якщо під час фарбування ввести розчин алюмінієвих галунів, одержимо темно-коричневий колір із червонуватим відтінком.
Полин (сухий полин). Отримання відвару на 100 г. матеріалу. 250 г. сухого полину залити 6 л. холодної води, дати настоятись 2-3 години, кип'ятити протягом 1 години. Дати відстоятись і потім злити.
Світло-зелений. На 100 г. вовни або натурального шовку, капрону – 4 л відвару барвника. Відвар нагріти (40-45оС), опустити матеріал, ванну повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння. Фарбувати 1,5 години.
Салатовий. На 100 г. капрону або натурального шовку – 4 л відвару барвника, 15 г. алюмінієвих галунів або 10 г. мідного купоросу або 7 г. залізного купоросу 5 мл 87%-ї мурашиної або льодяної кислоти або 50 мл. 9%-го оцту.
Для одержання цього кольору слід виконати попереднє протравлювання одним із трьох протравлювачів.
У 4-5 л. теплої води розчинити протраву, влити розчин кислоти й опустити матеріал. Повільно (20-30 хвилин) довести до кипіння і протравлювати 30 хвилин за легкого кипіння. Далі, не віджимаючи матеріал, опустити в підігрітий (40-45оС) відвар барвника і ванну знову нагрівати 20-30 хвилин до кипіння. Фарбувати 1,5 години.
Оливковий. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника, 15 г. алюмінієвих галунів або 10 г. мідного купоросу або 7 г. залізного купоросу 5 мл 87%-ї мурашиної або льодяної кислоти або 50 мл. 9%-го оцту. Фарбувати за попереднім рецептом. Під час протравлювання алюмінієвими галунами й мідним купоросом дістаємо оливковий, а залізним купоросом – темно-оливковий кольори.
Береза (свіже, сухе листя, кора з молодих дерев). Отримання відвару на 100 г. волокнистого матеріалу:500 г. листя берези, 300 г. кори – для вовни, 800 г. листя, 600 г. кори – для бавовни.
Рослинний матеріал залити холодною м'якою водою в пропорційній кількості (на 100 г. рослинного матеріалу – 1-2 л. води).
Дати настоятись протягом доби, потім прокип'ятити протягом 1 години. Дати відвару відстоятись і потім злити.
Жовтий. На 100 г. вовни – 500 г. листя берези, 22 г. галуну, 3 л. води. Листя кип'ятять 3-4 години, відвар проціджують і фарбують у ньому пряжу протягом 1 години.
Зеленувато-сірий. На 100 г. вовни – 150 г. листя берези, 1-2 г. залізного купоросу, 6,5 г. жолудів, 3 л. води.
Листя кип'ятять протягом 3-4 годин, відвар проціджують. Жолуді і залізний купорос кип'ятять у відвару барвника 15 хвилин, охолоджують, занурюють у нього текстильний матеріал і кип'ятять ще 1 годину.
Темно-зелений. На 100 г. вовни – 500 г. листя берези, 16 г. галуну, 27 г. настою індиго, 2 г. мідного купоросу. Вовну кип'ятять у розчині галуну протягом 30 хвилин, після чого фарбують її у розчині індиго у синій колір. У підготовленому відварі з листя берези синій текстильний матеріал фарбують протягом 30 хвилин. Потім її кип'ятять ще 30 хвилин у розчині мідного купоросу.
Світло-жовтий. На 100 г. бавовни або льону – 800 г. листя берези, 32 г. поташу, 19 г. галуну. Пряжу кип'ятять у розчині галуну протягом 30 хвилин і охолоджують. Потім воду зливають, матеріал сушать. Листя берези і поташ кип'ятять протягом 4 годин, у відвар занурюють матеріал, фарбують 1 годину, після чого залишають його у відварі до охолодження.
Червонувато-жовтий. На 100 г. бавовни – 500 г. сухого березового листя, 13 г. галуну. Листя берези кип'ятять протягом 1 години. У відвар додають галун, опускають туди матеріал і фарбують 30-60 хвилин. потім матеріал сушать не прополіскуючи, а після вимочують деякий час у слабкому розчині оцту.
Рожево-сірий. На 100 г. вовни – 300 г. березової кори, 6,5 г. мідного купоросу. Подрібнену березову кору кип'ятять протягом 4 годин. У відвар занурюють мокрий текстильний матеріал і фарбують 30 хвилин. Матеріал виймають, додають мідний купорос у відвар і фарбують у ньому матеріал ще 15-30 хвилин.
Сірувато-ліловий. На 100 г. бавовни – 600 г. сушеної березової кори, 6,5 г. залізного купоросу. Березову кору вимочують протягом доби, потім кип'ятять 2 години і фарбують у цьому відварі матеріал 1-2 години. Пофарбований матеріла ще 30 хвилин протравлюють у розчині залізного купоросу. Для фарбування можна використовувати також заболонь, яка міститься під корою берези, кращі відтінки одержують із свіжої заболоні. Текстильний матеріал, пофарбований заболонню без протравлювання, набуває світло-рожево-кремового відтінку, попередньо протравлений залізним купоросом – темно-коричневого, при одночасному протравлюванні залізним та мідним купоросом протягом 1 години – сірувато-зелений колір.
Зотлілі в лісі обрубки берези разом із комахами дають при фарбуванні темно-коричневий барвник.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Вільха (найчастіше використовується кора, рідше листя, сережки, деревина).
Отримання відвару на 100 г. текстильного матеріалу. 400-500 г. кори подрібнити, залити 5-6 л. холодної м'якої води, вимочити протягом 12 годин, кип'ятити до утворення темно-коричневої рідини.
Чорнувато-сірий. На 100 г вовни – 200 г вільхи, 50 г. плиту з точильного каменя, 13 г. залізного купоросу.
Кору вільхи кип'ятять 4 години, додають пил із точильного каменя і кип'ятять ще 10 хвилин. Мокрий матеріал занурюють в охолоджений відвар, повільно (20-30 хвилин) доводять до кипіння і фарбують 30 хвилин. Потім протравлюють залізним купоросом протягом 1 години і охолоджують у відварі, сушать, прополіскують у мильній, потім у теплій чистій воді, і наприкінці у міцному гарячому відварі ягід ялівцю.
Чорний. На 100 г. бавовни – 500 г. вільхи, 300 г. трісок берези, 200 г. залізного купоросу.
Матеріал протравлюють 30 хвилин у відварі з трісок дуба, потім фарбують протягом 1 години у відварі з кори вільхи з додаванням залізного купоросу. Після цього його висушують і занурюють на 3 хвилини у холодний відвар з трісок дуба, знову висушують і занурюють у відвар із кори вільхи. Так повторюють доти, поки матеріал не буде густого чорного кольору. Щоб колір був сірий, матеріал поперемінно занурюють 2-3 рази то в один, то в другий відвар. За допомогою кори вільхи також можна одержати інші відтінки: у слабкому розчині барвника матеріал набуває світло-коричневого відтінку. Звичайне додавання галуну надає матеріалу жовтувато-бежевого кольору, який потім вигорає в іржаво-бурий.
Інтенсивність чорного кольору можна посилити, якщо до кори вільхи додати кору жостеру, стебла мучниці та ін.
Суміш кори вільхи та стебла брусниці дає червоний колір.
Дика яблуня (кора та листя). На 100 г. матеріалу потрібно приблизно 300 г. кори, 500 г. листя. Барвник із кори надає матеріалу коричнево-жовтих відтінків. З молодого листя можна одержати червоний колір, для цього застосовують попереднє протравлювання галуном.
Золотаво-жовтий. На 100 г. вовни – 100 г. сушеної кори яблуні, 20 г. галуну. Подрібнюють кору, вимочують 12 годин і кип'ятять протягом 3-4 годин. Фарбують з одночасним протравлюванням.
Коричнево-жовтий(теплий). На 100 г. вовни – 300 г. пожовклого (опалого) листя яблуні, 10 г. мідного купоросу.
Фарбують у відварі барвника протягом 1 години, з одночасним протравлюванням.
Лимонно-жовтий. На 100 г. вовни – 150 г. кори яблуні, 16 г. галуну. Роблять попереднє протравлювання матеріалу протягом 30 хвилин, а потім фарбують у відварі барвника протягом 1 години.
Материнка звичайна (суцвіття).
Добре фарбує шерсть, натуральний шовк, капрон. Погано фарбує бавовну. Отримання відвару на 100 г. матеріалу: 250 г. сухих квітів залити 6 л. холодної м'якої води, настоювати 1 годину, кип'ятити протягом 1 години, ще настоювати кілька годин. Після розчин відцідити, квіти промити в 1 л. теплої води і отриманий розчин змішати з попереднім.
Світло-золотистий. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника, 12 г. алюмінієвих галунів, 5 мл. 85%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл 9%-го оцту.
Зробити попереднє протравлювання у ванні з розчиненим галуном та розчином кислоти. Ванну повільно (20-30 хвилин) нагріти. Протравлювати 30 хвилин. Не віджимаючи, опустити протравлений матеріал у підігрітий (40-45оС) відвар барвника. Фарбувати протягом 1 години.
З одночасним протравлюванням можна одержати світліший відтінок цього кольору.
Гірчичний. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника, 12 г. алюмінієвих галунів, 5 мл. 85%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл 9%-го оцту.
Для отримання цього кольору потрібно виконати фарбування з наступним протравлюванням. Розчин барвника нагріти (40-45оС), опустити в нього матеріал, ванну повільно (20-30 хвилин) нагріти до кипіння. Фарбувати 1 годину. Після цього ванну охолодити до температури 50-60оС, ввести розчин галунів і кислоти, повільно нагріти до кипіння і фарбувати за легкого кипіння ще 30 хвилин.
Гірчичний. На 100 г. натурального шовку – 4 л відвару барвника, 8 г мідного купоросу, 5 мл. 85%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл 9%-го оцту.
Фарбувати за попереднім рецептом.
Темно-тютюновий. На 100 г. вовни – 4 л. відвару барвника, 10 г. мідного купоросу, 5 мл. 85%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл 9%-го оцту.
Фарбувати за попереднім рецептом.
Зеленувато-сірий. На 100 г. вовни або натурального шовку – 4 л. відвару барвника, 8 г. залізного купоросу, 5 мл. 85%-ї мурашиної або льодяної оцтової кислоти або 50 мл 9%-го оцту.
Відвар барвника нагріти (40-45оС), опустити в нього матеріал і фарбувати 10-15 хвилин. Потім у ванну влити розчин протрави і кислоти і повільно (20-30 хвилин) нагріти до кипіння і фарбувати за легкого кипіння 1 годину.
Волошка синя (квітки).
Один із найдавніших рецептів: квітки швидко сушать, дрібно розтирають, вимочують протягом 2 годин і варять. Відвару дають прокиснути. Текстильний матеріал кип'ятять до повного випаровування води. Потім швидко сушать на сонці або в теплому приміщенні. Повільно сушити не можна, бо фарба швидко вицвітає, хоча спочатку має дуже красивий синьо-голубий колір.
Світло-коричневий. На 100 г вовни – 150 г. квіток волошок, 16 г. галуну.
Матеріал кип'ятять у розчині галуну протягом 30 хвилин, а потім у відварі барвника ще 1 годину.
Сірий. На 100 г. вовни – 300 г. квіток волошки.
Квітки кип'ятять 3 години, проціджують. Матеріал фарбують 30 хвилин, використовуючи при цьому залізний казан.
Череда трироздільна (стебло, квітки).
Золотисто-жовтий. На 100 г. вовни або капрону – 1200 г. свіжої череди, 10 г. галуну.
Рослинний матеріал подрібнюють і вимочують протягом 6 годин, а потім кип'ятять у цій воді 1 годину. Текстильний матеріал попередньо протравлюють галуном і потім фарбують 1 годину.
Черемха (листя, кора, ягоди).
Добре зафарбовує вовну та капрон. Відвар із листя, недостиглих або перестиглих ягід надає жовтого кольору, стиглі ягоди надають червонуватого кольору, а кора – світло-жовтого та червонувато-жовтого кольору.
На 100 г. матеріалу потрібно приблизно 400 г. кори.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Фарбуваня домоткані???
