На вихідні 1-2 травня я вирішила відкрити сезон виїздів «Весна-літо 2012» і подалася до Білгорода-Дністровського на перший турнір серії «Сталева ліга» - «Аккерманський виклик». Цей турнір мав дещо закритий характер, туди допускалася обмежена кількість бійців, які заявлялися заздалегідь. В результаті на ристалищі зійшлися 10 бійців: 5 з Одеси (зачинщики турніру) та 5 з Києва, Кишинева, ну і Вінниці. Одесу представляли бійці клубів «Рыцари Ордена Храма Могильного Холма» («ОХМХ») та «Луксембург»; від Кишенева билися хлопці з клубу «Меч Молдови», з Києва приїхав Тайгер та Артем Аржаних («Київський Фехтувальний клуб»).
Правила турніру були відмінні від звичайних спортивних. Це скоріше була стилізація пішого турніру XV ст. Тому у відбіркових боях мене оголошували як «витязя інкогніто з Східної Європи», і цілий день я ходила в шоломі. Не вдаватимусь в подробиці правил відбіркових боїв (вони були цікавими і дуже різноманітними, але в письмовій формі викласти їх досить складно). Скажу лише, що фінальні бої проходили шляхом поєдинків між представниками двох команд по 3 чоловіки, серед яких було по одному «лицарю» (фіналіст турніру) та два обраних ним «зброєносці» (півфіналісти). Я разом з А. Аржаних була зброєносцем Тайгера, а протистояли нам бійці з Молдови, яких очолював Андрій Маслак з «ОХМХ». Лише після напруженої боротьби нам вдалося виграти (рахунки в більшості боїв були майже рівними) і принести Тайгеру перемогу в турнірі. Правда потім були бої «4 на 4» - Одеса проти всіх, в яких одесити впевнено нас здолали.
Якщо підсумувати, то фестиваль був дуже затишним і проходив на позитиві, настрій не псувала навіть несамовита спека. Я дуже вдячна організаторам за те, що допустили мене до участі в турнірі, а хлопцям з «КФК» за гарну компанію.
Відомий міжнародний турнір «Кубок Содружества», який вже 8-й раз проводився у Білгород-Дністровській фортеці, цього року був не таким як завжди. Організатори пішли на безпрецедентний крок і ввели жіночу номінацію. Таким чином взяти участь в цьому турнірі вдалося і мені.
Нажаль склад чоловічої збірної України був не дуже вдалим, адже незадовго до турніру багатьом хлопцям з різних причин не вдалося виїхати на цей турнір, по суті з топових бійців у збірній був лише Тайгер (Зарубін В'ячеслав). Як я розумію, і Російська команда виїхала не найсильнішим складом, хоча присутність такого супербійця як Петрик Олексій, робила її дуже яскравою.
Офіційні результати турніру наступні:
Щит/меч (чоловіки):
1. Пан Яромир (Максим Філоненко), Білорусь.
2. Олексій Петрик, Росія.
3. Олександр Васілініч, Одеса.
Баклер/меч (чоловіки):
1. Олексій Петрик, Росія.
2. Артем Семененко, Одеса.
3. Дмитро Краснов, Росія.
Меле по-старовинному:
на ногах встояли Андрій Маслак та Артем Семененко (збірна Одеси), однак приз за мужність та стійкість в бою отримав Олексій Петрик(капітан збірної Росії).
Абсолютний Чемпіон Кубку Співдружності 2012 (за результатом супербою в категорії "щит/меч" між переможцями номінацій "щит-меч" і "баклер-меч") - Пан Яромир, збірна Білорусії.
Результати 1-ої міжнародної товариської зустрічі жіночих збірних Росії та України з історичного фехтування.
Щит-меч (жінки):
1. Галина Кохвакко, Росія.
2. Ольга Мазур, Україна.
3. Віра Ложкіна, Росія