Кропива жалка (свіжі або сухі стебла і листя).
Добре зафарбовує вовну. Барвник із свіжої рослини надає зеленувато-жовтого кольору, із сушеної – сірувато-жовтого кольору. Використовуючи попереднє протравлювання галуном, можна отримати світло-коричневий колір, а мідним купоросом – сірувато-коричневий.
На 100 г. матеріалу потрібно 300 г. свіжої або 500 г сухої кропиви.
Нижче наведено ряд рослин, на сонові яких можна приготувати відвари барвників із широкою кольоровою гамою, використовуючи для цього вищенаведені рецепти фарбування.
Брусниця. Дає зелений, зеленувато-сірий та рожевий кольори, а разом із корою вільхи – червоний.
Деревій. Дає жовтуватий і зеленуватий кольори.
Картопля. Картоплиння дає темно-зелений, колір моху, чорно-коричневий та чорний; квітки дають рожевий колір.
Кінський каштан. Лушпиння дає коричневий колір.
Конвалія. Листя дає темно-зелений колір.
Кульбаба. Дає жовтий та коричневий (кавовий) кольори.
Осока. Дає зеленуватий колір.
Осика. Листя дає коричневий колір, кора – жовтий, зелений, сірий. Фарбують тільки з протравлюванням.
Первоцвіт весняний. Листки дають зелений, квітки – жовтий колір.
Пижмо. Листя дає зелений колір. Коріння, зібране навесні або восени, надає жовтим матеріалам (якщо їх прокип'ятити з пивом) червоного кольору.
Сосна. Кора та шишки дають коричневий колір.
Ялівець. Дає сірий, чорний, зелений, жовтий, коричневий кольори та їх відтінки.
Словник термінів.
Барвник – органічні сполуки інтенсивного забарвлення, здатні надавати стійкого, рівномірного забарвлення текстильним матеріалам різного походження.
Відвар барвника – розчин барвника, виготовлений з рослинного матеріалу.
Галуни – кристалогідрати подвійних сульфатів МІМІІІ(SO4)2•12H2O, де МІ – одновалентний метал (калій, натрій та ін.) або амоній; МІІ – тривалентний метал (алюміній, індій, хром, залізо та ін.). Галуни добре розчиняються у воді. Одержують їх змішуванням відповідних сульфатів. Застосовують переважно алюмокалієвий галун, як протраву при фарбуванні.
Забарвлення (рівномірне, нерівномірне, нестійке) – визначається наявністю на волокні пігментів.
Замаслювачі – речовини, які використовуються при оздобленні штучних та синтетичних волокон, для зняття електростатичного заряду та надання гладкості та еластичності.
Канцерогенний – від латинського cancer – рак, та грецького γενυαω – породжую. Канцерогени – хімічні сполуки, які здатні при дії на організм спричиняти рак та інші хвороби.
Купорос (мідний, залізний) – технічна назва кристалогідратів сульфатів деяких важких металів. Мідний купорос Cu SO4•5H2O, залізний купорос Fe SO4•7H2O добре розчинні у воді. Використовуються в якості протрав.
Лаки – нерозчинні забарвлені комплексні сполуки, які утворюються на волокні в процесі взаємодії солей металів (протрав) із барвниками.
Луг – добре розчинні у воді основи. Луги утворюють у водних розчинах високу концентрацію гідроксильних іонів ОН**-. NaOH, КОН називають їдкими лугами. Використовуються в якості протрав.
Настій індиго – розчин, виготовлений з барвника індиго. Натуральний індиго добувають із листя деяких видів тропічних рослин роду Indigofera. Синтетичний індиго – органічний барвник, кристалічна речовина синього кольру (C16H10N2O2).
Органічні кислоти – мурашина (НСООН), оцтова (СН3СООН) – одноосновні карбонові кислоти, поширені в природі, є важливим продуктом хімічної промисловості. В текстильній промисловості використовуються для протравлювання при фарбуванні. Безводна оцтова кислота називається «льодяною».
Протрава – допоміжні хімічні речовини, які використовуються при фарбуванні волокнистих матеріалів, в якості закріплювачів забарвлень.
Протравлювання – процес закріплення забарвлення на волокні.
Рослинний матеріал – листки та стебла, квіти та ягоди, коріння та кореневища, насіння та інші частини рослин, які використовують для виготовлення фарбувального розчину.
Пігменти – від латинського pigmentum – забарвлені хімічні сполуки органічного та неорганічного походження, їх використовують для фарбування волокон, виготовлення фарб та ін.
Світлостійкість – стійкість забарвлення до сонячних променів.
Стійкість до мокрих обробок – стійкість забарвлення до прання.
Температура кипіння – температура закипання води (100оС).
Текстильний матеріал – вироби текстильної промисловості з різним волокнистим складом (пряжа, нитки, тканини, трикотаж, інтер'єрні вироби, предмети одягу, побуту та ін.)
Фарбувальна ванна – містка посудина (бак), в якій відбувається процес фарбування.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Найяскравіші і найінтенсивніші відтінки будуть, коли фарбувати барвниками із свіжих рослин. Якщо потрібно засушити рослини для дальшого використання, то робити це слід у притіненному місці, щоб рослини якнайкраще зберегли свій натуральний відтінок кольору. Коріння перед сушінням миють. Висушені корені можна зберігати в закритому посуді, в сараї, під дахом або в сухому місці в жилому приміщенні.
Листя, стебла, коріння, квітки, плоди, шишки, кору або насіння рослин попередньо замочують протягом доби в м'якій холодній воді. Після цього рослини кип'ятять у тій самій воді протягом 15-20 хв. На 100 г рослин потрібно 1-2 л води. Відвар проціджують у посудину для фарбування. Для повного виділення фарби з рослин їх кип'ятять ще 15-20 хв в 1-2 л води, яку змішують з відваром. Фарбу з рослин одержують також іншим способом: протягом доби рослини вимочують і кип'ятять у тій самій воді 1-2 год, потім гарячий відвар проціджують крізь рідку тканину або сито і охолоджують. Для більш інтенсивної дії барвника відвару дають іноді прокиснути.
Якщо комусь поторібні для фарбування ягоди бузини звертайтесь.
Останній раз редагувалося Гот, 31-08-2008 в 20:14.
