Показати повідомлення окремо
Старий 28-06-2008, 15:53   #4
Вем
В свободном полете
 
Аватар для Вем
 
Реєстрація: Sep 2007
Повідомлення: 164
Вем стоит на развилке
Відправити повідомлення для  Вем за допомогою ICQ
За замовчуванням

Фарбування рослинними барвниками було широко відомо ще нашим пращурам. Чотири тисячі років до нашої ери в Китаї та Індії застосовували барвники рослинного походження.
Технологія фарбування рослинними барвниками існувала і на Гуцульщині. Не маючи наукових знань, народні майстри та майстрині використовували практичні вміння, набуті віковим досвідом. Ще у XVIII-XIX столітті відомі ткані речі, для виготовлення яких використовувались фарбовані нитки. Барвники виготовляли з різноманітного рослинного матеріалу, на який багатий Подільський край: кора та листя дикої яблуні; стебла, квіти та насіння звіробою, зелене лушпиння грецького горіха, лушпиння цибулі та інші. Розмаїття відтінків майстри отримували різними способами: для фарбування використовувалась не тільки біла, а сіра, кремова вовна; для закріплення барвників існували різні способи протравлювання. В якості протрав застосовували розсіл квашеної капусти, огірків, дзер (сироватка). Забарвлення закріплювали також витримуванням у джерельній воді або висвітлюванням на сонці. Такі способи фарбування давали можливість отримати широку гаму відтінків різних кольорів.
Виключно рослинними барвниками користувалися до другої половини ХІХ століття, до появи дешевих і простих у застосуванні анілінових фарб. Яскраві фабричні барвники незабаром витіснили рослинні барвники м'яких тонів у всіх галузях їх використання.
Проте останнім часом значно зросла цікавість до натуральних барвників і попит на них із кожним роком підвищується, оскільки багато з хімічних барвників є канцерогенними.
Використання натуральних барвників у художників прикладного та декоративного мистецтва є також доречним, особливо в галузях художньої вишивки та художнього ткацтва. Натуральні барвники дають красиві стійкі кольори із широкою гаммою м'яких відтінків. При виконанні творчих робіт це важливо, кожна робота потребує великої кількості кольорів і відтінків, не завжди фабричні текстильні матеріали й барвники дають таку можливість. Тому дуже важливим є відродження та використання забутих технологій фарбування натуральними рослинними барвниками різних волокнистих матеріалів.

Основні запобіжні заходи і правила техніки безпеки
під час проведення фарбування:
а) фарбування слід проводити у добре провітрюваному приміщенні;
б) посуд для виконання фарбування має бути бездоганно чистим, оскільки навіть незначні забруднення можуть привести до зміни відтінку кольору в процесі фарбування;
в) не слід нахилятися над посудом, у якому відбувається фарбування;
г) ні в якому разі не можна куштувати розчин на смак або вдихати пару;
д) обережно поводитися з допоміжними хімічними речовинами: кислотами, солями, лугами та іншими;
е) не можна залишати приладдя без догляду;
є) проводити фарбування слід у спеціальному одязі.

Посуд і допоміжне приладдя
Результати фарбування в деякій мірі залежать від правильного використання посуду і допоміжного приладдя.
В якості допоміжного приладдя використовують газову або електричну плитку для нагрівання розчинів. При цьому треба дотримуватися правил техніки безпеки з електричними або газовими приладами.
Посуд для виготовлення відвару барвника, фарбування. а також для підготовки волокнистих матеріалів до фарбування беруть емальований.
Алюмінієвий, мідний, залізний, чавунний посуд впливає на процес фарбування і може змінювати відтінки кольорів.
Бажано, щоб посуд для фарбування мав покришку, яка буде запобігати виварюванню розчину, зменшення кількості розчину в процесі фарбування може привести до нерівномірного забарвлення.
Посуд для фарбування має бути місткий, щоб розчин повністю покрив матеріал (маса рідини в 20-30 разів повинна перевищувати масу матеріалу).
Для перевертання матеріалу використовують гладку дерев'яну паличку, яка не містить у собі смолистих речовин.

Вода та хімічні речовини, що застосовуються у процесі фарбування рослинними барвниками
1). Вода. Природна вода може мати різний ступінь жорсткості, ще зумовлено наявністю в ній різних солей металів (кальцію, магнію, заліза, марганцю, міді та інших).
Якість води може впливати на рівномірність та міцність забарвлення, витрати барвників та інших допоміжних речовин. У жорсткій воді присутні солі металів, які можуть взаємодіяти з барвником, а це може привести до зміни відтінку кольору забарвлення.
Тому вода повинна бути м'якою, для цього жорстку воду кип'ятять або використовують дощову (снігову) воду, можна додавати кальциновану соду, якщо це передбачено в процесі фарбування.
2). Солі металів-галуни.
Солі алюмінію – алюмокалієві галуни.
K Al(SO4)•12H2O використовується для протравлювання, надає матеріалам світлих, чистих тонів: жовтих, лимонних, світло-коричневих.
Солі міді та хрому:
Сірчанокисла мідь (мідний купорос, синій купорос) Cu SO4•5H2O;
Калій біхромат (калій двохромокислий, хромпік калієвий) K2Cr2O7;
Натрій біхромат (натрій двохромокислий, хромпік натрієвий) Na2Cr2O7.
Солі міді та хрому використовуються для протравлювання вовни, надають матеріалам густих тонів кольору бронзи, старого золота, гірчичного, коричневого.
__________________
И свобода нас встретит радостно у входа...
Вем поза форумом   Відповісти із цитуванням