[Вем]

Солі заліза.
Сірчанокисле залізо (залізний купорос, зелений купорос) Fe SO4•7H2O.
Для протравлювання вовни, надає матеріалам сірих, темно-коричневих, горіхових кольорів.
3). Органічні кислоти.
Оцтова кислота СН3СООН
Щавелєва кислота НООС-СООН
Мурашина кислота НСООН
Органічні кислоти використовують для протравлювання вовни, натурального шовку, капрону.
4). Луги.
Бікарбонат натрію (гідрокарбонат натрію, вуглекислий натрій «сода харчова») – NaHCO3 використовують для протравлювання бавовняних, віскозних, лляних матеріалів.

Рослинний матеріал
Рослини, які ростуть на Україні, містять в основному зелені речовини – хлорофіл, а також жовті, коричневі речовини – ксантофіл, каротин та інші. Ці речовини називають пігментами – це складні органічні сполуки, забарвлюючі речовини рослин, які знаходяться в різних її частинах. Тобто природні барвники можна добути з коріння або ще й стебел, кори або листя, квіток або плодів рослин. Хімічний склад рослин значною мірою залежить від віку рослини, місця вирощування, складу грунту, погодних умов у період вегетації, а також від часу збирання.
Рослини необхідно збирати в ясну погоду, краще в першій половині дня, треба стежити, щоб до зібраного матеріалу не потрапили інші рослини.
Квіти і надземні частини рослин збирають у період цвітіння. Вихід сировини після висушування становить 20-30%.
Листя збирають у першій половині літа. Вихід сировини – 30-35%.
Коріння рослин збирають весною та восени. Викопане коріння миють і висушують. Вихід сировини – 20-60%.
Плоди і ягоди збирають при сухій погоді в тому вигляді, в якому вони потребуються для фарбування: у дозрілому або недозрілому стані.
Кору збирають у кінці весни й на початку літа (квітень-травень). В цей період кора легко відділяється від стовбура і містить найбільшу кількість забарвлюючих речовин. Кору цінних дерев збирають на лісозаготівлях (дуб). Вихід сировини – 40-50%.
Якщо потрібно засушити рослини, то робити це слід у притіненому сухому місці за температури 25-40о С.
Чим менша тривалість сушіння, тим краще зберігаються фарбувальні властивості рослин.
Після висушування рослини мають мати натуральний відтінок кольору, ті рослини, що не зберегли цей відтінок, непридатні для фарбування.
Зберігати рослинну сировину потрібно у полотняних мішках, або у скляному посуді. Сухі рослини зберігають не більше року, тому що вони втрачають свої фарбувальні властивості при довготривалому зберіганні.

Виготовлення фарбувального розчину
Рослинний матеріал перед виготовленням фарбувального розчину ретельно подрібнюють, частинки мають бути не менше 4-5 мм.
Фарбувальний розчин можна готувати різними методами:
1) Рослинний матеріал попередньо замочують протягом доби в м'якій холодній воді.
Після цього рослини кип'ятять у тій самій воді протягом 15-20 хв. На 100 г. рослин потрібно 1-2 л. води. Відвар проціджують у посуд для фарбування. Для повного виділення фарби з рослин їх кип'ятять ще 15-20 хв. у 1-2 л. води. Перший відвар змішують із другим і отримують готовий розчин для фарбування.
2) Рослинний матеріал замочують протягом доби в м'якій холодній воді і кип'ятять у тій самій воді 1-2 години, гарячий відвар проціджують крізь рідку тканину або сито й охолоджують. Для більш інтенсивної дії барвника відвару іноді дають прокиснути.
3) Якщо виготовляють відвар із свіжого рослинного матеріалу, його також заливають м'якою холодною водою (на 100 г. рослин беруть 1-1,5 л. води) і кип'ятять на малому вогні 1-1,5 години. Після відвар проціджують. Для виготовлення відвару зі свіжих плодів можна скористатися соковаркою (бузина, горобина, чорниці). Отриманий сік змішують із водою у співвідношенні 1:2 або 1:3 і цей розчин використовують для фарбування.
Отримані розчини можна зберігати досить довго, якщо це необхідно. Для цього гарячий розчин заливають у стерилізовані банки і закатують металевими кришками. Зберігають в темному місці.

Підготовка текстильних матеріалів до фарбування
Щоб мати рівномірний гарний відтінок при фарбуванні, текстильний матеріал (волокно, пряжу, тканину, трикотаж) необхідно старанно очистити. Текстильні матеріали не повинні мати різних природних і технологічних домішок, замаслювачів, випадкових забруднень, повинні легко й добре змочуватись водою.
Наявність домішок і забруднень на текстильному матеріалі приведе до нестійкого й нерівномірного забарвлення.
Найпростіший спосіб підготувати текстильний матеріал до фарбування – це прання. Для прання 1 кг. матеріалу беруть приблизно 1 кусок господарського мила, подрібнюють і розчиняють у невеликій кількості гарячої води. Миючий розчин виливають у теплу воду і збивають у піну. В цій воді перуть матеріал, злегка віджимаючи й перегортаючи його. Викручувати не можна, бо пряжа може збитися, а на тканині можуть утворюватися складки, які не завжди можна розправити після фарбування. Мильний розчин міняють 2-3 рази. Він має бути теплий, бо в гарячій воді матеріал може потемніти. Як показує досвід, синтетичні миючі засоби використовувати небажано, бо вони змінюють відтінок кольору. Бавовняна пряжа або тканина гірше піддається фарбуванню рослинними барвниками, ніж вовняна, тому перед фарбуванням її потрібно прокип'ятити в мильно-содовому розчині протягом 1 години. Для мильно-содового розчину на 1 л. м'якої води беруть 6-8 г. господарського мила, повністю його розчиняють, а потім додають пральну соду. При кип'ятінні треба стежити, щоб розчин повністю вкривав матеріал (на 100 г. матеріалу беруть 2-3 л. розчину).
Після прання або кип'ятіння матеріал 2-3 рази прополіскують у теплій воді, щоб не лишалося мила, яке заважатиме рівномірному забарвленню.
Для підготовки текстильних матеріалів можна використати у випадку необхідності і спеціальні підготовчі операції: для бавовняних і лляних матеріалів – вибілювання, мерсеризацію, для вовняних – карбонізацію, заварювання, вибілювання та інші.
Після прання або інших підготовчих операцій текстильний матеріал висушувати необов'язково. Матеріал занурюють у фарбувальну ванну мокрим, при зануренні сухого матеріалу буде нерівномірне плямисте забарвлення. Якщо матеріал сухий, його перед фарбуванням потрібно замочити у воді. Для всіх матеріалів час замочування становить 10-15 хв., для капрону – 30-40 хвилин.

Протравлення (закріплення) рослинних барвників
Більшість забарвлюючих речовин, що містяться в рослинах, потребують для міцнішого з'єднання їх із волокном протравлювання солями різних металів, головним чином, алюмінію, міді, заліза, хрому й олова. Солі цих металів добре поглинаються текстильними волокнами з водних розчинів і в процесі фарбування, з'єднуючись із барвниками, утворюють на волокнах міцні кольорові сполуки, що називають лаками. Процес з'єднання солей металів із текстильними волокнами під час фарбування називається протравлюванням, а солі металів – протравами. Протрави, крім того, змінюють кольори й відтінки забарвлень, що дає можливість отримати на одному й тому самому розчині барвника ширшу гаму кольорів.
Протравлювання надає пофарбованому матеріалу значно більшої стійкості до мокрих обробок та світла.
У разі використання концентрованого розчину барвника з меншою кількістю протрави забарвлення матиме світлі відтінки, із більшою – темні. Коли ж матеріал фарбувати у слабкому відварі, збільшення кількості протрави надає темнішого кольору.
Якщо матеріал отримали надто темний, його слід прокип'ятити у мильно-содовому розчині (мила 5 г/л і соди 1 г/л) на легкому вогні до отримання світлішого відтінку й забарвлення.
Для протравлювання 100 г матеріалу на 2-3 л. води беруть близько 4 г галуну, або 1 г мідного купоросу, або 0,5 г залізного купоросу, або 1 г хрому.
Протравлювання галунами дає можливість одержати світлі, чисті відтінки жовтого й бежевого кольорів. Мідний купорос допомагає одержати жовті, різні зелені й коричневі відтінки. Залізний купорос – сірі, сірувато-коричнювато-зелені, а також червоно-коричневі відтінки. Винна кислота – бежеві, світло-коричневі відтінки.
Існують 3 способи протравлювання:
1. Попереднє протравлювання. Хімічні речовини розчиняють у воді. Розчин підігрівають до 40о С, кладуть у нього промитий мокрий матеріал і поступово доводять до кипіння і кип'ятять протягом 15-20 хвилин, час від часу помішуючи. Після цього матеріал виймають і не віджимаючи занурюють у холодний розчин барвника, поступово доводять до кипіння і кип'ятять протягом 45-60 хвилин. Після фарбування фарбувальну ванну охолоджують, матеріал виймають і промивають у теплій воді (40-45о С), перуть у мильному розчині і знов промивають теплою й холодною водою.
Розчин протрави можна використовувати для обробки наступної партії матеріалу.
Рецепти протравлювання матеріалу, в процентах від маси матеріалу:
а) Алюмінієві галуни – 15, мурашина кислота 87% - на – 5.
б) Мідний купорос – 10. Мурашина кислота 87% - на – 5.
в) Залізний купорос – 8, мурашина кислота 87% - на – 5.
г) Хромпік калієвий або натрієвий – 3, мурашина кислота 87% - на – 2.
д) Хлористий барій – 5, оцтовокислий натрій – 5.
2. Одночасне протравлювання й фарбування. Це найзручніший і найпоширеніший спосіб. Спочатку у відварі барвника розчиняють закріплювачі, ретельно перемішуючи. В утворений розчин занурюють матеріал, постійно його перегортаючи, розчин доводять до кипіння. Кип'ятять 45-60 хвилин. Кипіння має бути легким. Після цього матеріал промивають теплою водою, перуть у мильному розчині й знову промивають теплою і холодною водою.