[Вем]

Кожному дню тижня відповідає свій колір. На жаль, у різних джерелах немає одностайності щодо кольорової гами тижня. Найбільш популярні в Україні:
Неділя – золотий, жовтогарячий.
Понеділок – срібно-зеленавий, світло-фіолетовий.
Вівторок – малиновий.
Середа – синій.
Четвер – темно-червоний, багряний.
П’ятниця – світло-жовтий.
Субота – зелений, темно-фіолетовий.
Цю символіку кольорів використовували щодня, оскільки вона несе відповідну до дня тижня енергетику. А різнобій у визначенні цих кольорів пояснюється неоднаковим сприйняттям кольору різними людьми.
Дні тижня і рослини, дещо про збирання цілющого зілля.
Кожна рослина тісно пов’язана з Сонцем, Місяцем, Зодіаком. Всі планети мають свої рослини, які присвячені дням тижня.
Неділя (Сонце) – рослини круглої форми: кульбаба, нагідки, соняшник, рум’янок, первоцвіт та ін.
Понеділок (Місяць, Числобог) – гарбуз, кавун, диня, огірок (за наповненням великим числом насіння), а також верба, береза, лілея, біле латаття (за формою листя і квіток).
Вівторок (Семиярило) – всі повзучі рослини: горох, квасоля, хміль, льонок тощо; а також деякі колючі та пекучі рослини: перець, часник, кропива, аґрус, ялівець.
Середа (Велес) – чорниця, буквиця лікарська, насіння подорожника та ін.
Четвер (Юпітер, Перун) – великі рослини з широким листям: дуб, лопух; а також деревій, кмин, коріандр, кріп, бузина.
П’ятниця (Дана, Лада) – білі, червоні, лілові квіти: лаванда, фіалка, шавлія, бузок, жасмин, вишня, слива, малина, ожина.
Субота (Стрибог) – сосна, ялина, ялиця, туя, кипарис, папороть, верес, полин.
Збирання рослин здавна починалося до схід сонця, «поки роса не впаде», бо тоді зілля втрачає свої лікувальні властивості. На Поліссі вважалося, що збір трав повинен відбуватися в першій половині дня (до 12 год.), поки «день прибуває, щоб сила прибувала». Іноді (як на Купала) починали збирання трав уночі. Саме вночі трави вбирають більше вологи й корисних речовин, водночас виводячи з себе шкідливі елементи, тобто самоочищаються. Найкращим місцем збору цілющих трав завжди вважалися відлюдні місця, «де не чути голосу півня».
Для кожної хвороби є свій час збирання ліків. Якщо рослини застосовувалися для зміцнення організму, підвищення рівня гемоглобіну, збільшення ваги, для «сили» - слід збирати на Молодика, «щоб зростало, як Місяць». Коли ж слід позбутися виразки, шкірних хвороб, бородавок тощо – то траву збирають на повний Місяць, котрий ітиме на спад, на зменшення.
Зі збором цілющого зілля пов’язані дуже давні звичаї, що носять ритуальних характер. Землі треба дякувати за подаровані ліки. Тому перед початком збору під перший кущ чи пагінець рослини кладуть хліб-сіль або монети. В Карпатах про це кажуть: «не журись, Землице, що ми тебе оголили, ми на тебе, Землице, хліба положили». Рослини збирали, обов’язково помившись і вдягнувшись у чисту сорочку. Перед збиранням обов’язково молилися і просили в богів, щоб зібране зілля було помічним від усіляких недугів. В Золотоніському повіті на Полтавщині був звичай збирати зілля роздягнутим, «бо як нарвеш в одежі, то не буде помагати від усякої хвороби».
У світі відомо близько 200 тисяч лікарських рослин. З них понад 20 тисяч росте на українській землі. Тому не дивно, що наші пращури добре знали й ефективно застосовували цілюще зілля – справжній дарунок бога Неба і богині Землі.