головна сторінка форуму

головна сторінка форуму (http://arkona.vn.ua/forum/index.php)
-   Одяг та Взуття (http://arkona.vn.ua/forum/forumdisplay.php?f=13)
-   -   Фарбуваня домоткані??? (http://arkona.vn.ua/forum/showthread.php?t=49)

Вем 28-06-2008 16:01

Кропива жалка (свіжі або сухі стебла і листя).
Добре зафарбовує вовну. Барвник із свіжої рослини надає зеленувато-жовтого кольору, із сушеної – сірувато-жовтого кольору. Використовуючи попереднє протравлювання галуном, можна отримати світло-коричневий колір, а мідним купоросом – сірувато-коричневий.
На 100 г. матеріалу потрібно 300 г. свіжої або 500 г сухої кропиви.

Нижче наведено ряд рослин, на сонові яких можна приготувати відвари барвників із широкою кольоровою гамою, використовуючи для цього вищенаведені рецепти фарбування.
Брусниця. Дає зелений, зеленувато-сірий та рожевий кольори, а разом із корою вільхи – червоний.
Деревій. Дає жовтуватий і зеленуватий кольори.
Картопля. Картоплиння дає темно-зелений, колір моху, чорно-коричневий та чорний; квітки дають рожевий колір.
Кінський каштан. Лушпиння дає коричневий колір.
Конвалія. Листя дає темно-зелений колір.
Кульбаба. Дає жовтий та коричневий (кавовий) кольори.
Осока. Дає зеленуватий колір.
Осика. Листя дає коричневий колір, кора – жовтий, зелений, сірий. Фарбують тільки з протравлюванням.
Первоцвіт весняний. Листки дають зелений, квітки – жовтий колір.
Пижмо. Листя дає зелений колір. Коріння, зібране навесні або восени, надає жовтим матеріалам (якщо їх прокип'ятити з пивом) червоного кольору.
Сосна. Кора та шишки дають коричневий колір.
Ялівець. Дає сірий, чорний, зелений, жовтий, коричневий кольори та їх відтінки.

Словник термінів.

Барвник – органічні сполуки інтенсивного забарвлення, здатні надавати стійкого, рівномірного забарвлення текстильним матеріалам різного походження.
Відвар барвника – розчин барвника, виготовлений з рослинного матеріалу.
Галуни – кристалогідрати подвійних сульфатів МІМІІІ(SO4)2•12H2O, де МІ – одновалентний метал (калій, натрій та ін.) або амоній; МІІ – тривалентний метал (алюміній, індій, хром, залізо та ін.). Галуни добре розчиняються у воді. Одержують їх змішуванням відповідних сульфатів. Застосовують переважно алюмокалієвий галун, як протраву при фарбуванні.
Забарвлення (рівномірне, нерівномірне, нестійке) – визначається наявністю на волокні пігментів.
Замаслювачі – речовини, які використовуються при оздобленні штучних та синтетичних волокон, для зняття електростатичного заряду та надання гладкості та еластичності.
Канцерогенний – від латинського cancer – рак, та грецького γενυαω – породжую. Канцерогени – хімічні сполуки, які здатні при дії на організм спричиняти рак та інші хвороби.
Купорос (мідний, залізний) – технічна назва кристалогідратів сульфатів деяких важких металів. Мідний купорос Cu SO4•5H2O, залізний купорос Fe SO4•7H2O добре розчинні у воді. Використовуються в якості протрав.
Лаки – нерозчинні забарвлені комплексні сполуки, які утворюються на волокні в процесі взаємодії солей металів (протрав) із барвниками.
Луг – добре розчинні у воді основи. Луги утворюють у водних розчинах високу концентрацію гідроксильних іонів ОН**-. NaOH, КОН називають їдкими лугами. Використовуються в якості протрав.
Настій індиго – розчин, виготовлений з барвника індиго. Натуральний індиго добувають із листя деяких видів тропічних рослин роду Indigofera. Синтетичний індиго – органічний барвник, кристалічна речовина синього кольру (C16H10N2O2).
Органічні кислоти – мурашина (НСООН), оцтова (СН3СООН) – одноосновні карбонові кислоти, поширені в природі, є важливим продуктом хімічної промисловості. В текстильній промисловості використовуються для протравлювання при фарбуванні. Безводна оцтова кислота називається «льодяною».
Протрава – допоміжні хімічні речовини, які використовуються при фарбуванні волокнистих матеріалів, в якості закріплювачів забарвлень.
Протравлювання – процес закріплення забарвлення на волокні.
Рослинний матеріал – листки та стебла, квіти та ягоди, коріння та кореневища, насіння та інші частини рослин, які використовують для виготовлення фарбувального розчину.
Пігменти – від латинського pigmentum – забарвлені хімічні сполуки органічного та неорганічного походження, їх використовують для фарбування волокон, виготовлення фарб та ін.
Світлостійкість – стійкість забарвлення до сонячних променів.
Стійкість до мокрих обробок – стійкість забарвлення до прання.
Температура кипіння – температура закипання води (100оС).
Текстильний матеріал – вироби текстильної промисловості з різним волокнистим складом (пряжа, нитки, тканини, трикотаж, інтер'єрні вироби, предмети одягу, побуту та ін.)
Фарбувальна ванна – містка посудина (бак), в якій відбувається процес фарбування.

Вем 28-06-2008 16:01

ЛІТЕРАТУРА:

1. Арсенич П.І., Базак М.І., Болтарович З.Є. та ін. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. – К., Наукова думка, 1987. – 470С.

2. Глинка Н.Л. Общая химия. – Л., Химия, 1980. – 720С.

3. Гура Л.П., Жоголь Л.Є., Ісупова Н.М. та ін. Прикрась свій дім. – К., Техніка, 1988. – 304С.

4. Никорак О.І. Сучасні художні тканини Українських Карпат. – К., Наукова думка, 1988. – 224С.

5. Понамарьов А.П., Артюх Л.Ф., Косміна Т.В. та ін. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. - К., Либідь, 1994. – 250С.

6. Семак З.М. Фарбування, друкування, ручний художній розпис тканин. – К., 1993. – 270С.

7. Шухевич В. Гуцульщина. Перша і друга частини. Репринтне видання, 1899. Верховина: Журнал «Гуцульщина», 1997. – 352С.

Dara 31-08-2008 20:07

Отримання фарби з рослин

Найяскравіші і найінтенсивніші відтінки будуть, коли фарбувати барвниками із свіжих рослин. Якщо потрібно засушити рослини для дальшого використання, то робити це слід у притіненному місці, щоб рослини якнайкраще зберегли свій натуральний відтінок кольору. Коріння перед сушінням миють. Висушені корені можна зберігати в закритому посуді, в сараї, під дахом або в сухому місці в жилому приміщенні.

Листя, стебла, коріння, квітки, плоди, шишки, кору або насіння рослин попередньо замочують протягом доби в м'якій холодній воді. Після цього рослини кип'ятять у тій самій воді протягом 15-20 хв. На 100 г рослин потрібно 1-2 л води. Відвар проціджують у посудину для фарбування. Для повного виділення фарби з рослин їх кип'ятять ще 15-20 хв в 1-2 л води, яку змішують з відваром. Фарбу з рослин одержують також іншим способом: протягом доби рослини вимочують і кип'ятять у тій самій воді 1-2 год, потім гарячий відвар проціджують крізь рідку тканину або сито і охолоджують. Для більш інтенсивної дії барвника відвару дають іноді прокиснути.

Якщо комусь поторібні для фарбування ягоди бузини звертайтесь.

Оля Кузнечик 31-08-2008 20:10

Про всяк випадок застережу, що речі, пофарбовані натуральними барвниками слід берегти від прямого сонячного світла, бо вицвітають майже на очах.

Dara 31-08-2008 20:13

Цитата:

Повідомлення від Оля Кузнечик
Про всяк випадок застережу, що речі, пофарбовані натуральними барвниками слід берегти від прямого сонячного світла, бо вицвітають майже на очах.

Знаю, потрібно обов"язково закріпляти. Тобі часом не потрібні ягоди бузини?..просто боюсь,що можуть зіпсуватися.

Оля Кузнечик 31-08-2008 20:16

Про бузину я подумаю, а щодо закріпляти, то сперечатись не буду, але я бачила етнографічні речі, які висіли на сонці - колір дуже послаблюється.


Годинний пояс GMT +3, час: 14:48.

vBulletin v3.5.3 (Український), Copyright ©2000-2021,
Переклад зробив Всеслав